людяність

1. Властивість людини, що проявляється в гуманному, доброзичливому ставленні до інших людей, у готовності допомагати, співчувати; гуманність, людяність.

2. Сукупність моральних якостей, властивих гідній людині; чесноти, що становлять суть людської гідності.

Приклади:

Приклад 1:
Має прорости… Та глибинна духовна сутність, те поєднання делікатности і моральної твердости, та не на показ, без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність — становили осердя його неголосної поезії, осявали й зігрівали всіх, хто спілкувався з ним, одухотворювали і його редакторську діяльність — той для нього воістину «сродний труд» у сковородинському розумінні. Йому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим, з мінімальними втратами поміж рифами цензури й кон’юнктури, не нав’язуючи авторові своєї волі та разом з тим дисциплінуючи його поетичну уяву своїм чуттям слова й естетичним смаком.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
2 Людяність (грецьк.). 3 …п ри самій загибелі Тро ї…— Троя, стародавнє місто на північно-західному узбережжі Малої Азії* була зруйнована греками під час Троянської війни на початку XII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”