1. Який стосується людей, пов’язаний з ними; людський.
2. Який має доброзичливе, гуманне ставлення до оточуючих; добрий, сердечний, гуманний.
3. Який відповідає вимогам людяності, моральності; гуманний, благородний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується людей, пов’язаний з ними; людський.
2. Який має доброзичливе, гуманне ставлення до оточуючих; добрий, сердечний, гуманний.
3. Який відповідає вимогам людяності, моральності; гуманний, благородний.
Приклад 1:
Тому що ти мене питаєш про декого, то, мені здається* я переконався, що Яків Правиць[кий] — юнак хороший, не заздрісний, простий, дуже жадібний до істинної науки, задоволений своїми здібностями, від природи по-справжньому порядний, м’який, людяний. Це ті якості, що спонукали мене полюбити його.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Вiн почав думати про це, i чого не могло зробити молоде парубоцьке почування, те робив тепер глибокий людяний жаль… Але ж вона любить Романа! Чи любить же?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”