1. Властивість людини, що проявляється в доброзичливому, уважному, чемному ставленні до оточуючих; чемність, ввічливість.
2. Конкретний вчинок або вияв такої властивості; услуга, ласка, добра послуга.
люб’язність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Є люб’язність, від якої почуваєш себе ніяково. Певне, мені ніколи не бракувало сором’язливости!..
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |