любця

[ljubt͡sjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Література) –

    (заст.) Коханка, жінка, яку хтось кохає; кохана.

  2. (Лінгвістика) –

    (заст., рідк.) Жінка, яка когось кохає; закохана.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. любця, р. любці, д. любці, з. любцю, о. любцею, м. любці, к. любце

Більше записів