любовниця

1. Жінка, яка перебуває в любовних стосунках з чоловіком, не будучи з ним одруженою.

2. Застаріле: кохана, жінка, яку певна особа кохає; також — наречена.

3. Застаріле: жінка, яка має схильність до любовних пригод, покоївка.

Приклади:

Приклад 1:
Випадкова любовниця, хвилева примха, викинена, як ганчірка! Я — претензії?!
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Приклад 2:
Коли композитор пiшов, я звернулася до Чаргара: — Чуєш, — сказала я, — вiн зовсiм не сумнiвається, що я вже твоя любовниця. — А хiба тебе це дуже цiкавить?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”