1. Любава — жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від дієслова «любити» або прикметника «любий»; означає «мила», «кохана», «улюблена».
2. Любава — персонаж давньоруської міфології та фольклору, одна з богинь слов’янського пантеону, що вважається покровителькою кохання, краси та весни; також зустрічається в літературних творах на історичну тематику.
3. Любава — рідкісна поетична назва для коханої жінки, коханої, нареченої; вживається як ласкаве звертання або епітет.