лицарський

1. Стосовний до лицарів, властивий їм; призначений для лицарів.

2. Який відповідає етичному ідеалу лицарства; благородний, великодушний, самовідданий, вірний обов’язку.

3. Стосовний до середньовічного лицарського ордена або організації.

Приклади:

Приклад 1:
За півгодини на підвищенні почався справжній лицарський турнір, де Дон Кіхоти в панцерах із цитат і просто голіруч билися з невмирущими вітряками під оплески й регіт задоволених слухачів, а Санчо Панси появляли свої розумові вартості, голублячи мрію стати губерна­торами на літературному острові. Ці сутички завсігди кінчались внічию, що давало кожному вважати за переможця саме себе.На початку дискусії Степан, завмираючи від внутрішньо­го хвилювання, міркував про те, що може він написати.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”