лишко

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лихо”, що вживається для позначення невеликої неприємності, клопоту або легкого горя.

2. (у фольклорі та діалектах) Вживається як власна назва персоніфікованого Лиха, злого духа, часто в звертаннях, прислів’ях або замовляннях.

Приклади:

Приклад 1:
Узять би добре укусить… Та хай вже сей раз бог простить; А вдруге лишко буде, чуєш? Гляди ж — шануйся, стережись; Робити так не вчись Та роздивляйся, з ким шуткуєш!
— Котляревський Іван, “Енеїда”