лишниця

[lɪʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Те саме, що лишник — невелика дерев’яна посудина (часто діжка) для зберігання різних продуктів, зокрема борошна.

  2. (Виробництво) –

    (діал.) Невелика дерев’яна мірка для сипких тіл, обсягом приблизно 1/4 четверика.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Людина, яка багато їсть; ненажера.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лишниця, р. лишниці, д. лишниці, з. лишницю, о. лишницею, м. лишниці, к. лишнице

Більше записів