ляса

1. (діал.) Вузька смуга землі між двома сусідніми полями, межа; межа, обмежена борозною або іншою позначкою.

2. (діал.) Вузька довга смуга чого-небудь (наприклад, лісу, луки); гряда, пасмо.

3. (діал., рідко) Край, кромка чогось; виступ, ребро.

Приклади:

Приклад 1:
От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори; До ляса, мов ляхи, шатнулись, Або од їжака тхори. Нептун же зараз взяв мітелку І вимів море як світелку, То сонце глянуло на світ.
— Самчук Улас, “Марія”