Значення
- (Лінгвістика) –
Невмисна помилка, промах, неточність у тексті, мовленні, творі мистецтва тощо, що виникла через неуважність або необізнаність.
- (Психологія) –
Незначний, часто кумедний проступок, необачність у поведінці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ляпсус, р. ляпсусу, д. ляпсусові, з. ляпсус, о. ляпсусом, м. ляпсусі, к. ляпсусе
Походження слова (Етимологія)
Слово «ляпсус» походить від латинського «lapsus», що означає «падіння» або «помилка». У сучасній українській мові воно вживається для позначення прикрої помилки, обмовки чи хиби. Етимологічно пов’язане з дієсловами, що означають «лизати», «хлебтати», «жадібно їсти», що вказують на недбалість або необачність. Також існує зв’язок зі словом «ляпати» (говорити нерозважливо), що підкреслює значення необдуманого вчинку.