Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лузга, р. лузги, д. луззі, з. лузгу, о. лузгою, м. луззі, к. лузго
Походження слова (Етимологія)
Лузга — це тверда оболонка насіння, лушпиння. Слово походить від праслов’янського *luzga, що означало «лузга» або «лущити». Воно споріднене з такими словами, як «луска» (луска риби) та «лузати» (лущити). Також існують відповідники в інших слов’янських мовах: російське «лузг», білоруське «лузга», польське «łuzgać» (лущити), болгарське «лузгам» (штовхаю) та інші. Споріднені слова є і в балтійських мовах, наприклад, литовське «lūžgana» (луска риби) та латиське «lauska» (уламок, тріска).