drevosliv.com

Словник Української

лупцювати

Буква

1. Сильно бити, шмагати когось, завдаючи ударів (часто батогом, палицею або подібним предметом).

2. Розмовне. Різко критикувати, осуджувати когось або щось, висловлювати різке невдоволення.

Приклади:

Приклад 1:
Дивилася вона на панича достоту такими очима, якими дивиться собака, коли її хотять лупцювати за шкоду. Нарешті обличчя їй перекривилось.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts