лукаво

Приклад 1:
(Смутно і разом лукаво.) Ти хіба забула про торішнє літо?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Варка мовчить i дивиться на Гната лукаво спiдлоба. Ну й клята Варка, яка ти гарна стала!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
), то розмаяну вiтром вишивану корогву, зависали мiж пiдпа‑леним небом i посутенiлою землею, перебирали дитинно‑вузькими босими ступнями по зубчастих колiщатах точильного станка: отак, лукаво мружив до неї око, Бог вчить поетiв ходити — гмукала, не годячись, чи радше, напiвгодя‑чись: хтозна, мо’, й справдi — так?). Чим, iз чого продовжує писати, якщо свiт довкола йому нецiкавий?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”