1. Рідкісне діалектне позначення для луки — вигину, повороту ріки або берега, звивистої ділянки річища.
2. Власна назва (топонім) населеного пункту Лукань у Румунії, або історичної місцевості.
лукань
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Десь за місяць до нашого візиту о. Василь Лукань загинув, потрапивши під трамвай… Наступного, 1948-го, року ми їздили з матір’ю до Ленінграда. Вона водила мене по всіх «святих місцях» своєї юности.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |