Древослів

Словник Української Мови

лугостійкий

[luɦostijkɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (Про рослини) Здатний тривалий час рости та давати високі врожаї на луках, не втрачаючи своїх властивостей.

  2. (Ботаніка) –

    (Про сорт, вид) Стійкий до специфічних умов лугових угідь (наприклад, до витоптування, косіння, затінення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лугостійкий, р. лугостійкого, д. лугостійкому, з. лугостійкого, о. лугостійким, м. лугостійкім

Більше записів