Значення
- (Ботаніка) –
Здатність рослин (переважно трав) довгий час (багато років) рости та давати добрі врожаї на луках і пасовищах, зберігаючи високу продуктивність і стійкість до витоптування, випасу худоби, косіння та інших факторів лукового господарства.
- (Біологія) –
У ширшому сенсі — стійкість трав’янистих угруповань (лукових фітоценозів) в цілому до антропогенних навантажень та природних факторів, що забезпечує довготривале існування та відтворення лукових екосистем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лугостійкість, р. лугостійкості, д. лугостійкості, з. лугостійкість, о. лугостійкістю, м. лугостійкості, к. лугостійкосте