лугостійкість

[luɦostijkistʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Здатність рослин (переважно трав) довгий час (багато років) рости та давати добрі врожаї на луках і пасовищах, зберігаючи високу продуктивність і стійкість до витоптування, випасу худоби, косіння та інших факторів лукового господарства.

  2. (Біологія) –

    У ширшому сенсі — стійкість трав’янистих угруповань (лукових фітоценозів) в цілому до антропогенних навантажень та природних факторів, що забезпечує довготривале існування та відтворення лукових екосистем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лугостійкість, р. лугостійкості, д. лугостійкості, з. лугостійкість, о. лугостійкістю, м. лугостійкості, к. лугостійкосте

Більше записів