drevosliv.com

Словник Української

луб’я

Буква

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

2. (заст.) Те саме, що луб’яний — виготовлений з лубу, стовбурової кори липи, в’яза тощо; лубяний.

Приклади:

Приклад 1:
Жи­ло б, ста­ре луб’я, ко­ли й зо­бу­те й зо­дяг­не­не, не го­лод­не й не хо­лод­не… Так ні! Ще й кир­пу гне- мов їй гірше те­пер, ніж тоді, як ну­жу го­ду­ва­ла!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

More posts