Значення
- (Техніка) –
Пристрій або механізм для автоматичного або ручного подавання мастила (мастильних матеріалів) до поверхонь тертя вузлів машин, механізмів чи обладнання.
- (Техніка) –
Резервуар, ємність або система для зберігання та подавання мастильних матеріалів у технологічних процесах, наприклад, у пресах, компресорах або транспортних конвеєрах.
- (Техніка) –
Спеціальна одиниця обладнання в промисловості, призначена для централізованої чи точкової лубрикації (змащення) важкодоступних або критичних вузлів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лубрикатор, р. лубрикатора, д. лубрикаторові, з. лубрикатор, о. лубрикатором, м. лубрикаторі, к. лубрикаторе