лубрикатор

[lubrɪkɑtor] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або механізм для автоматичного або ручного подавання мастила (мастильних матеріалів) до поверхонь тертя вузлів машин, механізмів чи обладнання.

  2. (Техніка) –

    Резервуар, ємність або система для зберігання та подавання мастильних матеріалів у технологічних процесах, наприклад, у пресах, компресорах або транспортних конвеєрах.

  3. (Техніка) –

    Спеціальна одиниця обладнання в промисловості, призначена для централізованої чи точкової лубрикації (змащення) важкодоступних або критичних вузлів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лубрикатор, р. лубрикатора, д. лубрикаторові, з. лубрикатор, о. лубрикатором, м. лубрикаторі, к. лубрикаторе

Більше записів