Значення
- (Техніка) –
Спеціальна речовина (олія, мастило, гель тощо), яку наносять на поверхні, що взаємодіють між собою, для зменшення тертя та зношування, полегшення ковзання або запобігання заїданню механізмів; технічне мастило.
- (Медицина) –
У медицині та побуті — спеціальний засіб (часто на силіконовій або водній основі), що застосовується для зменшення тертя та дискомфорту, підвищення ковзання під час сексуальних контактів або медичних маніпуляцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лубрикант, р. лубриканта, д. лубрикантові, з. лубрикант, о. лубрикантом, м. лубриканті, к. лубриканте