Древослів

Словник Української Мови

лубочний

[lubot͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Властивий лубу, що стосується лубу.

  2. (Мистецтво) –

    Перен. Про мистецтво, літературу тощо: примітивний, грубий, китчевий, що відзначається спрощеним, наївним зображенням дійсності, часто з моралізаторським відтінком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лубочний, р. лубочного, д. лубочному, з. лубочного, о. лубочним, м. лубочнім

Синоніми & Антоніми

Більше записів