ложка

1. Столовий прилад у вигляді невеликої лопатки з опуклою частиною на довгому руків’ї, призначений для їжі рідких або сипких страв, а також для перемішування, накладання їжі.

2. Міра об’єму рідин і сипких речовин, що приблизно відповідає об’єму столовий ложки (зазвичай 15-18 мл).

3. Частина музичного інструменту (наприклад, баяна), дерев’яний корпус, до якого кріпляться мехи.

4. У техніці — деталь, лопатка певної форми в різних механізмах (наприклад, ложка екскаватора).

5. У розмовній мові — про щось, що має подібну вигнуту форму (наприклад, “ложка човна”).

Приклади:

Приклад 1:
Л и ж к а — ложка. Лилики — кажани.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
— суха ложка рот дере — еге ж, оце воно, — попервах i вона ще пробувала якось порозумiтися, розтлумачити, що їй теж би, своєю чергою, спершу дечого хотiлося, i не тiльки “там”: крiм статевих органiв, тебе в менi бiльше нiчого не цiкавить? I: якщо в тебе були якiсь плани на сьогоднiшнiй вечiр, то не вадило б дати менi про це знати до того, як я пiшла спати, — замiсть сидiти шкробати свою графiку, i взагалi, я, знаєш, не люблю роздягатися сама… Добре, — весело обiцяв вiн, — ми тобi завтра таку увертюру закатаєм!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
25.1.1972 «Гаряча ложка юшки — як молитва:..» Гаряча ложка юшки — як молитва: прозоре тіло миттю освіжить і дух зогріє. Ніби лезо бритви, той відігрітий дух в мені іскрить і ловить сонця радісну порошу, сріблішає, світлішає, стає на рівні горя.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”