лопотіти

1. Видавати лопіт — глухуваті, м’які, одноманітні звуки, що нагадують шум від падіння крапель, тихого плескання води, шелестіння листя тощо.

2. Розмовляти швидко, багато і незрозуміло; базікати, теревенити.

3. (перен., розм.) Працювати швидко, старанно і метушливо, часто без особливого результату; клопотатися.

Приклади:

Приклад 1:
Коли дивлюся, мій сусіда-грек зачинає жваво лопотіти з другим греком по-грецьки та й поглядають на мене, а потім він сердито зачав лаятися вже російською мовою: «Трасця тому падлюці, хто вкрав тії карбованці! Бодай він був здох!» — і т. д., т. д., аж доки не ви-черпав увесь лексикон російських лайок.
— Тютюнник Григорій, “Вир”