лопотіння

Лопотіння — діал. те саме, що лопотня: шум, гамір, галас від голосних розмов, криків, сварки тощо.

Лопотіння — діал. те саме, що лопотня: швидка, балакуча, часто незрозуміла мова; базікання, теревені.

Лопотіння — діал. те саме, що лопотня: безглузді, пусті розмови; плітки, чутки.

Приклади:

Приклад 1:
Боже мій, який крик, лопотіння, плескіт, стукіт, гам, с трах і сум’яття! Раптом ви скочив ловець і всім їм переламав шиї.
— Тютюнник Григорій, “Вир”