Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Швидка, невиразна, часто багатослівна мова; те саме, що базікання, теревені.
- (Література) –
(перен.) Шум, гомін, що нагадує невиразну людську мову (про звуки води, листя тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лопотання, р. лопотання, д. лопотанню, з. лопотання, о. лопотанням, м. лопотанні, к. лопотання