ломака

1. (діал.) Незграбна, незручна, довгаста річ; те, що має витягнуту, незграбну форму.

2. (перен., розм.) Про високу, незграбну, неспортивну людину (зазвичай про чоловіка або хлопця).

3. (перен., розм.) Про людину, яка робить щось незграбно, неуміло, без належної майстерності.

Приклади:

Приклад 1:
Чернигов 18 марта 1884 г. Собака й Кінь Був на селі Квачан-собака, Кудлатий та товстий; Хвіст здоровенний, як ломака, І сам такий страшний, Раз, лежачи знічев’я на травиці У холодочку під кущем, Він розбалакався з Конем Про те, про се, про всякії дурниці, А далі річ на те звернув, Що він у господарстві — сила, Не те що Кінь або Кобила, — Усяк се, може, чув. — Що ж, Коню, ти?
— Котляревський Іван, “Енеїда”