локативний

[lokɑtɪʋnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (у мовознавстві) Який стосується місця, виражає місце або напрям дії; місцевий (про відмінки, значення, конструкції тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці) Належний до локатива (місцевого відмінка) або пов’язаний із ним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. локативний, р. локативного, д. локативному, з. локативного, о. локативним, м. локативнім

Більше записів