локативний

1. (у мовознавстві) Який стосується місця, виражає місце або напрям дії; місцевий (про відмінки, значення, конструкції тощо).

2. (у лінгвістиці) Належний до локатива (місцевого відмінка) або пов’язаний із ним.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |