Значення
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: відмінок, що вказує на місце дії або перебування об’єкта; місцевий відмінок (наприклад: у лісі, на столі).
- (Лінгвістика) –
У лінгвістичній семантиці: смисловий компонент (семантична роль) слова або члена речення, що означає місце дії, стану або події.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. локатив, р. локатива, д. локативові, з. локатив, о. локативом, м. локативі, к. локативе