1. (У теорії формальних мов та автоматів) такий, що породжується ліворегулярною граматикою або розпізнається скінченним автоматом, у якому всі переходи спрямовані від початкового стану до термінальних (кінцевих); властивий регулярній мові, що описується ліворегулярними правилами виводу.
2. (У математиці, зокрема теорії графів) такий, що стосується регулярного графа, де всі вершини мають однаковий ступінь (валентність), але з акцентом на властивості, пов’язані з лівими діями або лівими класами суміжності в групі.