Приклад 1:
Останній запис в останньому зошиті — уривок з поеми Шевченка «Тризна»: Душе с прекрасним назначеньем Должно любить, терпеть, страдать, И дар посподний, вдохновенье, Должно слезами поливать… Тичина О, скільки у природи немудро-мудрих літер! О, скільки у людини невміння прочитать!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Її стилістика передбачала, зокрема, писання слів Життя, Смерть, Любов, Душа з великих літер, поняття ці наділяли антропоморфністю і здатністю шукати Істину (також із великої літери) серед розбурханих персоніфікованих Стихій недбало декорованої Природи. У такій стилістиці анекдот про ігуану називався би «Поцілунок Смерті», а сама ящірка — у театральній, наприклад, інтерпретації — ходила би на двох, загорнена в чорний чернечий плащ, натягнувши каптур на очі, тримаючи в кінцівках якщо не косу, то бодай костур.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
в8 невёріи є3щE сhй Влади1меръ,a 254 b 917 Над фразою стоять позначки у вигляді літер: “ввладиме>аи4ѕыде гна kтвяги” Таким чином, фраза, вірогідно, мала б чи- татися так: “и4ѕыде владиме> на kтвяги”. ПЙТ Т І С ПС ЖВП СП Пр ДТ 10. и4де володи- меръ на kтвzги,и3 победи |, Иде Воло- димеръ на Ятваги,и по бѣди а, Иде Воло- дімиръ на Ятвzгы.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
