ліричний

1. Пов’язаний з лірикою як родом літератури; властивий ліриці, що виражає почуття, переживання, думки автора.

2. Пронизаний ліризмом, ніжними почуттями, задушевністю; сповнений поетичної світлої задуми, емоційно зворушливий.

3. Муз. М’який, співучий, мелодійний (про тембр голосу, звучання інструмента); також стосовний до виду музики, що характеризується виразністю, співучістю, глибокою емоційністю.

Приклади:

Приклад 1:
У них відчувається неабиякий чуттєвий, ліричний потенціал, романтична, а то й сентиментальна нота, що контрастує з його хрестоматійним образом. Переді мною листівки, які надсилав, — будинок бібліотеки Торонтського університету, де була його робітня, і три фотографії цієї робітні; великий екзотичний метелик; видана ним до 200-річчя «Енеїди» Котляревського листівка з ілюстраціями Бутовича, а на звороті разом з подякою за надіслану мною збірочку з ранніми віршами Тичини і моїми спогадами про поета — несподівані поетичні рядки: «це рання осінь, та цілунок такий чудовий і палкий»; квітуче дерево біля його ґанку: «це дерево „Royal crabapple“.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Так починається піст… Тепер один ліричний момент. Не доходячи ще до університету і Тріюмфальної брами, я відчув, що починається весна.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”