лабзюк

1. Прізвище українського походження, що поширене серед носіїв української мови.

2. (у розмовній мові, зневажливо) Людина, яка лабзить, підлещується, заискує; підлабузник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |