лабзюк

[lɑbzjuk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Прізвище українського походження, що поширене серед носіїв української мови.

  2. (Лінгвістика) –

    (у розмовній мові, зневажливо) Людина, яка лабзить, підлещується, заискує; підлабузник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лабзюк, р. лабзюк, д. лабзюк, з. лабзюк, о. лабзюк, м. лабзюк, к. лабзюк

Більше записів