1. Старовинний струнний музичний інструмент, що має корпус-резонатор, дві стійки та поперечину, до якої кріпляться струни; був поширений у Стародавній Греції та Римі, символ поезії та музичного мистецтва.
2. Старовинний український, білоруський та російський струнно-щипковий музичний інструмент з корпусом у формі груші та декількома струнами.
3. Старовинний європейський струнно-смичковий інструмент, поширений у XV–XVIII століттях, попередник сучасної віоли та скрипки.
4. Грошова одиниця деяких країн, зокрема Туреччини (турецька ліра) та колишня грошова одиниця Італії, Ватикану, Сан-Марино.
5. Символічне позначення поезії, музики, творчості (наприклад, “віддати належне ліру”).
6. Східчаста частина кормової надбудови на вітрильних суднах минулого.
7. Південне сузір’я.