лабуз

[lɑbuz] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Те саме, що лабза: великий, незграбний рот або губи; також про людину з великим ротом.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал., зневажл.) Незграбна, неохайна або ненажера людина.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Великий, грубий предмет, часто про взуття (лабузи — великі чоботи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лабузи, р. лабуз, д. лабузам, з. лабузи, о. лабузами, м. лабузах, к. лабузи

Більше записів