1. (у музикознавстві) що поєднує лінеарність (голосоведення, горизонтальну вибудованість музичної тканини) з виразною, рельєфною мелодійністю; властивий лінеарно-мелодійному стилю.
2. (про твір, стиль, мову композитора) побудований на поєднанні самостійного, плавного руху голосів (поліфонічної лінеарності) та яскравої, інтонаційно насиченої мелодіки.