Словник Української Мови
Буква
1. Вічнозелене субтропічне дерево або кущ родини лаврових з ароматним листям, плоди якого — чорно-сині ягоди; лавр благородний (Laurus nobilis).
2. Зазвичай множина: лаври. Перемога, успіх, тріумф, що приносять славу та визнання (первісне значення — вінок із гілок лавру як символ перемоги або відзнаки).
3. Назва низки рослин інших родів, що мають подібне до лавру листя або аромат (наприклад, лавр кам’яний, лавр вишневий).
Приклад 1:
Лавр и зимою зелен. Так мудрій и в игрушках умны и во лжѣ истинны.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Проте для нас важливо, що воно пов’язується з Києво-Печерською лаврою і навіть потрапило до лавр– ського літописного тексту, а отже є попередником (не текстуально, а ментально) легенди про ідолів. Цей зв’язок вперше відмічений В. Ман- сіккою 857, котрий виводив походження тексту з літописних повідомлень про ідолів.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”