1. Дія за значенням дієслова “лімітувати”; встановлення ліміту (граничної норми, обмеженої кількості чогось) на щось.
2. Обмеження, накладення обмежень на щось (наприклад, на видачу коштів, виробництво, продаж тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “лімітувати”; встановлення ліміту (граничної норми, обмеженої кількості чогось) на щось.
2. Обмеження, накладення обмежень на щось (наприклад, на видачу коштів, виробництво, продаж тощо).
Приклад 1:
Границі ризику також 494 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓвстановлюють рішення самого підприємства, які обмежують ті чи інші сторони (сфери) його діяльності: лімітування по велиФ чині і термінам кредитів у банківських установах, мінімальна величина резервного фонду підприємства тощо). Всі ризики обмежені термінами здійснення подій, які розФ тягуються іноді на дуже тривалий період часу з різних причин (порушення в системі розрахунків, неправильне оформлення документів, безвідповідальність контрагентів, форсФмажорні обставини).
— Котляревський Іван, “Енеїда”