1. Країни, що утворилися на околицях колишньої Російської імперії після її розпаду внаслідок Першої світової війни та революцій 1917 року (наприклад, Польща, Фінляндія, країни Балтії); у геополітичній термінології першої половини XX століття — держави-буфери між Радянським Союзом та Західною Європою.
2. У сучасному політичному та публіцистичному дискурсі — умовна назва для низки країн Східної Європи, що межують з Росією, які розглядаються як сфера її геополітичних інтересів або потенційного впливу.