1. Особа, яка працювала в СРСР за так званим «лімітом» — обмеженою кількістю робочих місць, що виділялися підприємствам великих міст для наймання працівників із інших регіонів, зокрема сільської місцевості, з наданням тимчасової реєстрації (прописки).
2. У переносному значенні — людина, яка тимчасово проживає або працює в певному місці, часто з обмеженими правами або можливостями порівняно з постійними мешканцями.