Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгвістика) Дієслівна форма або конструкція, що виражає обмеженість дії за часом, часто з відтінком одноразовості або короткочасності; граматичний спосіб.
- (Філософія) –
(рідко) Те, що встановлює межу, обмеження; лімітуючий фактор.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лімітатив, р. лімітатива, д. лімітативові, з. лімітатив, о. лімітативом, м. лімітативі, к. лімітативе