лікоть

[likotʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Анатомія) –

    Суглоб між плечовою кісткою та двома кістками передпліччя (променевою та ліктьовою), що з’єднує плече з передпліччям; також частина руки від цього суглоба до зап’ястя.

  2. (Історія) –

    Старовинна міра довжини, що дорівнює відстані від кінця середнього пальця до ліктя (приблизно 45-60 см, залежно від регіону та країни).

  3. (Географія) –

    Різко виступаючий кут, вигин або поворот чого-небудь (наприклад, річки, дороги, труби).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лікоть, р. ліктя, д. ліктеві, з. лікоть, о. ліктем, м. ліктеві, к. ліктю

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘лікоть’ походить від праслов’янського *olkъtь, що означало ‘лікоть’. Воно споріднене з багатьма індоєвропейськими словами, які позначають згин або частину руки, наприклад, з литовським alkūnė, латиським elkonis, грецьким ὠλένη (передпліччя), готським aleina (лікоть) та давньоіндійським aratníḥ. Усі вони походять від індоєвропейського кореня *el- / *ol- зі значенням ‘згинати’. Таким чином, ‘лікоть’ буквально означає ‘згин’.
Споріднені слова:рука, передпліччя, суглоб

Більше записів