1. (істор.) Система престолонаслідування у Київській Русі, за якої влада переходила не від батька до сина, а до старшого в роді (найчастіше від брата до брата), що призводило до постійних міжусобиць.
2. (перен., книжн.) Послідовний, сходинковий (ступінчастий) порядок чого-небудь, розташування за зростаючою або спадною ознакою; ієрархія.