Солений чи солоний? В чому різниця?

Під впливом російського «солёный» в українській мові поширилась форма «солений» там, де потрібен якісний прикметник «солоний». Слово «солоний» є питомо українським якісним прикметником і вживається для позначення смаку чи властивості: солона вода, солоний смак, солоні огірки. Форма «солений» — дієприкметник від «солити» — може вживатися лише тоді, коли акцентована сама дія засолювання.

В українській мові існують дві різні за природою форми: якісний прикметник «солоний» і пасивний дієприкметник «солений» (від дієслова «солити»). Якісний прикметник «солоний» позначає постійну, притаманну предмету ознаку — смак або властивість: солоне море, солоний огірок, солона страва. Дієприкметник «солений» (порівняй: «морожений», «копчений», «квашений») вказує на ознаку, набуту в результаті певної дії — засолювання. Ця різниця в літературній нормі нівелюється: в живому мовленні та художніх текстах питома українська форма «солоний» виступає в обох значеннях. Вплив російського «солёный» спричинив надуживання форми «солений» навіть там, де мовилося про постійну смакову ознаку — явище, від якого застерігала мовна практика класичної літератури. Як слушно вказує Єрмоленко, правильно казати «в солоній воді», а не «в соленій воді».