лещадь

1. (геол.) Пласка, горизонтальна або слабкопохила поверхня скельного масиву, що утворилася в результаті тривалого вивітрювання та денудації; характерна для рельєфу пустельних та напівпустельних регіонів.

2. (заст., діал.) Велика плоска плита, плаский камінь, скельна плита.

Приклади:

Відсутні