лепетливий

[lɛpɛtlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який лепоче, говорить лепетом, невиразно, незрозуміло (переважно про дитячу мову).

  2. (Лінгвістика) –

    Який нагадує лепет, мову дитини; ніжний, милий, приємний на слух.

  3. (Лінгвістика) –

    Який виражає ніжність, любов; ласкавий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лепетливий, р. лепетливого, д. лепетливому, з. лепетливого, о. лепетливим, м. лепетливім

Більше записів