лепетіння

[lɛpɛtinnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова «лепетіти» — вимова невиразних, незрозумілих звуків, часто властива малим дітям або людині в стані сильного збудження.

  2. (Лінгвістика) –

    М’який, тихий, безперервний звук, що нагадує таку вимову (наприклад, лепетіння струмка, листя).

  3. (Лінгвістика) –

    Перен. Легка, несуттєва, часто сентиментальна розмова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лепетіння, р. лепетіння, д. лепетінню, з. лепетіння, о. лепетінням, м. лепетінні, к. лепетіння

Більше записів