лепетання

[lɛpɛtɑnnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “лепетати” — невиразне, нечітке вимовляння слів, характерне для малих дітей або людей із дефектами мовлення.

  2. (Лінгвістика) –

    Мовлення, що складається з простих, часто незв’язних слів або звуків; нерозбірливе говоріння.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно — тихе, спокійне й невиразне звучання (наприклад, води, листя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лепетання, р. лепетання, д. лепетанню, з. лепетання, о. лепетанням, м. лепетанні, к. лепетання

Більше записів