легкість

Властивість або стан того, що є легким, неважким; відсутність ваги або значної фізичної ваги.

Відсутність труднощів, складності; простота у виконанні, здійсненні або засвоєнні чогось.

Повітряність, невимушеність, грація у рухах, манерах або стилі.

Поверхневість, несерйозність у ставленні до чогось; відсутність глибини або вагомості.

У хімії та фізиці — властивість речовини, що характеризує її малу густину або питому вагу.

Приклади:

Приклад 1:
П.» — «Мельхіор Перфецький», що також означає «Майстер Печа­ лей», має здатність відвертати несподівану загрозу, навію­ вати легкість у міркуваннях та захищати від повного сп’яніння — Чортопільському музеєві карпато-руського масонства, якщо згаданий музей не закриють; якщо ж закриють, то переплавити на кулю і вистрелити нею з рушниці в південний бік гори Говерли, але тільки в ніч на Івана Купала і не пізніше, але й не раніше 1999 p.; — шпилька для виколювання очей вурдалакам і перегор­ тання сторінок в отруйних книгах (тюленяча кістка, моржовий вус, різьба), подарунок вельмихвального лицаря Нахтіґаля Раменсдорфського з Берліна, придатна також для розміщення на самому кінчику незліченного скопища відьом — о. Реміґіюшеві, настоятелю монастиря; — кості для гри в таро, виготовлені у XVI ст. з кісток видатного чарівника і пророка Аґріппи Неттесгаймського, знімають зубний біль і повертають ерекцію, приносять перемоги в азартних, окультних і політичних іграх — Мацькові Кулі (справжнього прізвища не знаю), жебракові ПЕРВЕРЗІЯ 272 з-під гастроному «сквозняк», проспект Академічний у Львові; — срібна монета із зображенням (з одного боку) крила­ тої гієни та (з іншого боку) латинським написом «Ergo bibamus», викарбувана при дворі готського короля Вінітара спеціяльно для підкупу візантійських євнухів, придбана мною в дагестанського цигана Яшкіна за 8 ам.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Прекрасно у Плутарха в його творах на моральні теми1, поряд з дечим іншим, написано таке: «Землероби,— говорить він,— з задоволенням бачать колосся, похилене до землі, те ж колосся, яке через свою легкість піднімається догори, вважають пустим і вимолоченим. Бо подібно до того, як пшеничні колоски без зерен легко піднімаються серед інших, повні ж і тяжкі, ховаючись, спускаються додолу, так і серед людей, хто найпорожніший і позбавлений серйозності, той і найлегше пнеться до почестей, нахабний, його обличчя і хода сповнені пихи і презирства, які не визнають нікого».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”