легкий
[lɛɦkɪj] Прикметник
Значення
- (Фізика) –
Такий, що має незначну вагу, неважкий, необтяжливий.
- (Медицина) –
Такой, що легко засвоюється організмом (про їжу).
- (Техніка) –
Нещільний, пухкий, пористий (про структуру матеріалу, ґрунт).
- (Лінгвістика) –
Прозорий, тонкий, негустий (про тканину, хмари, туман).
- (Мистецтво) –
Тонкий, ніжний, делікатний (про колір, запах, звук).
- (Медицина) –
Який не має важких наслідків; не небезпечний, м’який (про форму захворювання, покарання).
- (Лінгвістика) –
Простий для розуміння, сприйняття, виконання або засвоєння; невибагливий, невимогливий.
- (Загальне) –
Покладений, що не потребує великих зусиль, напруження; невиснажливий.
- (Психологія) –
Поверховий, неглибокий, несерйозний (про думки, почуття, ставлення).
- (Психологія) –
М’який, лагідний, поблажливий (про характер, поводження).
- (Лінгвістика) –
Незначний за силою, інтенсивністю; слабкий, ледь помітний.
- (Техніка) –
Простий за будовою, конструкцією або складом; не складний.
- (Психологія) –
Зручний, приємний, що спричиняє відчуття комфорту.
- (Лінгвістика) –
Швидкий, жвавий, моторний (про ходу, рухи).
Правопис та відмінювання
н. легкий, р. легкого, д. легкому, з. легкого, о. легким, м. легкім