легіслатива

[lɛɦislɑtɪʋɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Законодавча влада в державі, одна з трьох гілок влади (поряд з виконавчою та судовою), що відповідає за розробку та прийняття законів.

  2. (Юриспруденція) –

    Сукупність законодавчих органів (наприклад, парламенту) певної країни або адміністративної одиниці.

  3. (Юриспруденція) –

    Період діяльності певного складу законодавчого органу між виборами.

  4. (Юриспруденція) –

    У широкому значенні — сукупність усіх чинних законів держави, законодавство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. легіслатив, р. легіслатива, д. легіслативові, з. легіслатив, о. легіслативом, м. легіслативі, к. легіслативе

Більше записів