Значення
- (Юриспруденція) –
Законодавча влада в державі, одна з трьох гілок влади (поряд з виконавчою та судовою), що відповідає за розробку та прийняття законів.
- (Юриспруденція) –
Сукупність законодавчих органів (наприклад, парламенту) певної країни або адміністративної одиниці.
- (Юриспруденція) –
Період діяльності певного складу законодавчого органу між виборами.
- (Юриспруденція) –
У широкому значенні — сукупність усіх чинних законів держави, законодавство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легіслатив, р. легіслатива, д. легіслативові, з. легіслатив, о. легіслативом, м. легіслативі, к. легіслативе